Діагностика та корекція кризових станів в професійно-технічному навчальному закладі

На підсвідомість здійснюють вплив не слова, а образи. Особливо, якщо вони мають яскраву символіку.

М.Мольц

Кризові стани виникають при неможливості подолати перешкоди в досягненні цілей, що усвідомлюються індивідом, як життєво важливі і необхідні, тими способами, що сформувались на основі його попереднього досвіду.

Кризові стани – це стани, що протікають на фоні тих, чи інших психотравмуючих подій, викликають соціально – психологічну дезадаптацію особистості та супроводжуються гострим емоційним переживанням, в ситуації втрати або загрози втрати значимих цінностей чи об’єктів. [с. 126, Піхуля С.О. Корекція негативних наслідків кризових станів в учасників навчально-виховного процесу професійно – технічного навчального закладу/ С.О.Піхуля //Актуальні проблеми та особливості діяльності психолога в закладах освіти:  матеріали ІІІ Всеукраїнського науково-практичного семінару, Умань, 27 березня 2014 р./[ред..кол.: Сафін О.Д. (гол.ред.) та інші]. – Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві».-  2014. – с. 126 – 127]

            Зміни, які відбуваються у психіці та поведінці людини, можуть відбуватись повільно чи поступово, або ж, навпаки, спонтанно, що і призводить до кризових ситуацій. Саме поняття «криза» характеризує стан, породжений проблемою, яка постала перед індивідом і якої він не може розв’язати за короткий час і звичним способом. [Ярошевский М.Г. Зигмунд Фрейд – выдающийся исследователь психической жизни человека. [Електронний ресурс]/ М.Г. Ярошевський // Режим доступу: www. Leveread.ec/read_book.php  ]

Завданням практичного психолога професійно-технічного навчального закладу, при психологічній корекції кризових станів, є надання допомоги у формуванні нових поведінкових стратегій; розвитку нових умінь та забезпечення можливості соціально –  психологічної адаптації до нових умов в соціальному середовищі. За нашими спостереженнями, в ситуаціях, коли виникають кризові стани, раніше засвоєних зразків та моделей поведінки виявляється недостатньо, саме тому і необхідно знаходити нові способи поведінкових реакцій і дій.

         На нашу думку, найбільш ефективними засобами, в такому випадку, є апеляція до підсвідомості індивіда, його емоцій та почуттів. Ще З.Фрейд відзначав, що за пластом свідомості існують потужні пласти неусвідомлюваних суб’єктом психічних сил, процесів і механізмів. А поведінка людини в значній мірі підпорядковується їх впливу. [Ясінько Н.І. Особливості кризи підліткового віку [Електронний ресурс]/ Н.І. Ясінько // Режим доступу: http.//intkonf.org/yasinko-n-i-osoblivosti-krizi-pidlitkovogo-viku/]

         Несвідоме – це ті явища, процеси, властивості і стани, які за своєю дією на поведінку, схожі на усвідомлювані, але людиною не рефлексуються, тобто не усвідомлюються.

Англійський дослідник та засновник диференційної психології Френсіс Гальтон в ХІХ столітті вперше розробив і провів асоціативний тест. Таким чином, асоціативний тест Ф.Гальтона став першим науковим інструментом для вивчення асоціацій.[Канаев И. «Фрэнсис Гальтон»/Иван Канаев// Ленинград: Издательство «Наука», Ленинградское отделение, 1972. – 136 с.]

         В 70-х – 80-х роках ХХ століття психологи почали використовувати спеціальний інструмент, який ефективно допомагав у вирішенні проблем взаєморозуміння і сприйняття – метафоричні асоціативні карти, котрі мають ще назву проективних або психотерапевтичних карт. Методика роботи з набором карток побудована за принципом вільного асоціативного експерименту Френсіса Гальтона.

         Асоціативні картки – це спеціально розроблені для роботи психологів та психотерапевтів набори картинок, портретів, схем, що дозволяють досліджувати різні аспекти особистості і міжособистісної взаємодії.

         Перша колода метафоричних асоціативних карт була створена в 1975 році Елі Раманом, канадським професором мистецтвознавства і складалась з колоди картинок (за розмірами -  ідентичними з гральними картами) і рамочної колоди слів. Вподальшому, разом з психотерапевтом Джо Шліхтером були розроблені правила і принципи використання карт як інструменту проективної психотерапії. В 1983 році Елі Раман познайомився з німецьким видавцем Моріцем Егетмайєром, котрий розгледів в метафоричних асоціативних картах (на той час картах «О») інструмент, який так довго шукав і за допомогою котрого, можна було б стимулювати і підштовхнути клієнта до відвертої розмови про себе і свої проблеми.

         Метафоричні асоціативні картки використовуються не тільки в індивідуальній, але й в груповій роботі   та можуть бути спрямовані на:

ü створення позитивного, безпечного середовища, в котрому здійснюється комунікація та обмін позиціями без оціночних суджень;

ü розвиток інтересу до самовивчення і саморозвитку;

ü розвиток творчих здібностей;

ü зменшення страху критики або засудження;

ü сприяння особистісному розвитку;

ü подолання криз і зцілення від наслідків психотравм;

ü корекцію відносин і вирішення конфліктів;

ü пошуку внутрішніх ресурсів і мотивацій;

ü подолання негативного впливу стресу;

ü діагностику і оцінку професійно важливих компетенцій майбутніх спеціалістів – професіоналів;

ü аналіз індивідуально – психологічних особливостей особистості;

ü тощо.

На сьогоднішній день існує більше двох десятків унікальних карточних колод та продовжують розроблятись нові, в тому числі і на Україні.

 Ніна Вербицька за сприяння Дніпропетровської обласної організації «Дорога до життя» і  Молодіжного громадського руху «Партнер» розробила авторську колоду метафоричних асоціативних карток «Вхід – Вихід».

 Українським науково – методичним центром практичної психології і соціальної роботи  за ідеєю Ю.А. Луценка, розроблено серію асоціативних карток «Креатив» (http: //www.psyua.com/ua/hage/fio.php):

·        «Креатив -1»: «Техніки і технології»;

·         «Креатив -2»: «Настрій, стани, емоції, почуття».

 Дані картки рекомендовано навчально-методичною радою Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи для використання під час діагностичної, корекційної, навчальної, тренінгової, консультаційної роботи.

         Перевагами використання асоціативних карток є: простота і наочність ;  екологічність (незалежність від  віри, раси, віку, статі); можливість дослідження і подальшої роботи з тими аспектами життя і психіки людини, які не усвідомлюються; робота на рівні метафоричного пред’явлення проблеми і пошуку рішення; знаходження способів роботи з опорами та зажимами клієнта і пошук його внутрішніх резервів та ресурсів; творче ставлення до вирішення проблем клієнта і взаємодії з ним. Крім того, слід зауважити, що асоціативні картки є невичерпними. В одному і тому ж зображенні різні люди побачать зовсім різні феномени, у відповідь на стимул винесуть свій внутрішній зміст актуальних переживань і емоцій. Тим паче, що в різні періоди життя і в контексті різних тем асоціації та тлумачення будуть відрізнятись навіть у однієї і тієї ж людини. А отже, важливим є не закладений дослідниками із самого початку сенс, а саме внутрішній, душевний відгук кожної людини на ту чи іншу пред’явлену їй картку.

         На основі вищевикладених даних та за необхідності діагностики і корекції кризових станів в учнів ліцею, нами було прийняте рішення про використання набору фотографій квітів, гір, морів, річок, доріг, мостів, тварин тощо. Такі фотографії були роздруковані на папері формату А – 4 в двох варіантах :

Ø на весь аркуш;

Ø дві фотографії, розміром 162х105 мм, на аркуші.

Дані фотографії використовувались розкладеними на робочому столі, зібраними в папку та у вигляді презентації на ноутбуці.

Під час проведеної роботи були отримані позитивні результати в діагностиці та  корекції кризових станів.

         Результати даного дослідження були представлені  на ІІІ Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми та особливості діяльності психолога в закладах освіти», що проходив в Уманському державному педагогічному університеті ім. Павла Тичини в березні 2014 року.