Піхуля С.О.  Конструктивні форми емоційного реагування в учнів ПТНЗ //Соціальний педагог. Всеукраїнська газета для фахівців. Видавництво «Шкільний світ» № 12 (84), грудень 2013 р., - с.33 – 34

Подолання стереотипних неконструктивних форм емоційного реагування  в учнів ПТНЗ, які сформовані під впливом сімейного виховання.

  Сергій Піхуля, практичний психолог,

державний навчальний заклад

 «Черкаський професійний ліцей»

«Життя  - театр,

Сцена – цілий світ.

І кожен в ньому:

Актор, глядач і Шекспір»

                   В.Парфьонов

Аналіз досвіду консультування учнів і їх батьків, аналіз  розв’язання конфліктних ситуацій, аналіз  анкет учасників педагогічного процесу показує, що  певна частина учнівської молоді має труднощі у спілкуванні з однолітками та дорослими, так як у них в ході спілкування домінують стереотипні неконструктивні форми емоційного реагування. Слід зазначити, що такі стереотипи, як правило, формуються у взаєминах з батьками та однолітками.

Таким чином, існує необхідність дослідження проблем щодо зміни або подолання стереотипних неконструктивних форм емоційного реагування в учнівської молоді з метою поліпшення культури спілкування та попередження конфліктних ситуацій під час навчання.

Слід зазначити, що за віковими показниками учнівської молоді, що навчається в ліцеї, це не просто найважливіший етап становлення людини, -  це  критичний період розвитку, що пов'язаний з перетвореннями у сфері свідомості, емоцій, діяльності та стосунків.

Процес переорієнтації підлітка на норми дорослої людини визначається засвоєнням тих цінностей, способів поведінки, форм емоційного реагування, які існують, перш за все, у власній сім’ї та у оточенні, яке сприймається як найтісніше. Модель поведінки та стиль емоційного реагування батьків здійснює суттєвий, а іноді і вирішальний вплив на формування фіксованої життєвої позиції, яка проявляється як сукупність основних базових уявлень про себе, значимих інших, оточуючий світ та дає про себе знати при прийнятті головних рішень, в поведінці та спілкуванні на рівні емоційного реагування.

Сучасний ринок праці потребує робітників не тільки високої кваліфікації, але й таких, які є комунікабельними, вміють працювати в команді, здатні самостійно вирішувати нестандартні виробничі завдання та нестандартно мислити, генерувати нові ідеї, уникати конфліктних ситуацій і вміти конструктивно виходити з них. Саме тому в ДНЗ «Черкаський професійний ліцей» використовуються різні форми та методи подолання стереотипних неконструктивних форм емоційного реагування  в учнів, які сформовані під впливом сімейного виховання. Це і залучення учнів до участі в гуртках художньої самодіяльності (вокальних, хореографічному), в фото – кіногуртку,  в оглядах художньої самодіяльності та в спортивно-мистецьких змаганнях «Козацькі розваги» і, врешті – решт, проведення з учнями соціально-психологічних тренінгів ефективного спілкування. За рахунок вираження себе словами, тоном голосу, виразом обличчя, жестами, співом, танцем відбувається самореалізація і самоствердження молодої людини.

Останнім часом, налагодилась робота творчої лабораторії психологічних мініатюр «Персона», створеної  членами гуртка психологічних знань, що працює в ліцеї. Основна ідея полягає діяльності лабораторії полягає в тому, що, по-перше, молода людина, котра має потребу в самоствердженні, повинна реалізувати її в творчості, інакше вона буде реалізовуватись в негативних формах  поведінки; і, по-друге, кожна емоція повинна мати своє відреагування, бо емоції, що не мали своєчасного відреагування, мають травмуючу дію.

Заняття в творчій лабораторії психологічних мініатюр побудовані за принципами інтерактивного театру, бо саме  інтерактивний театр  є одним з тих навчально-виховних методів, які, опираючись на свою нестандартність, високу емоційність, відсутність прямого моралізування, може досить активно залучати учнівську молодь до обговорення проблем, до пошуку відповідей на хвилюючі питання, визначення свого життєвого вибору, сприяє перетворенню підлітків із об’єктів виховного впливу на активних учасників процесу соціалізації особистості.[6,с.50]

Основним елементом театральної дії, в нашому випадку, є попередньо виготовлені з пап’є-маше маски, які символізують і зображають різних персонажів, та змінюються відповідно до зміни їх емоцій. Активно залучаються також глядачі через делегування їм тих, чи інших масок. Сюжетом постановок  виступають, як правило, притчі. А сценарії складаються в процесі створення масок. Для зображення декорацій використовується мультимедійна та комп’ютерна техніка. Тривалість постановок до 20 хвилин.  

Попередня підготовка масок допомагає саморозкриттю та самоусвідомленню своїх емоцій та переживань. В той же час, участь в постановках звільняє від страху перед своїми власними переживаннями, дозволяє учням увійти у взаємодію з іншими людьми більш широко.

 Театр має безмежний арсенал способів вираження відносин людини і її переживань завдяки пластичності образних форм [4], в тому числі, завдяки своїй емоційно-образній основі та надання можливості глядачу і актору проживати інші, ніж ті, що є в дійсності, життєві ситуації, створює підґрунтя для перетворення особистості, кращого пізнання себе й соціального оточення, та, відповідно, більш адекватної соціальної поведінки.

Таким чином, пошук нових та  креативних форм  подолання стереотипних неконструктивних форм емоційного реагування  в учнів ПТНЗ, які сформовані під впливом сімейного виховання, дає можливість сформувати соціально-активну особистість, здатну успішно засвоювати навчальну програму, прагнути до професійного самовдосконалення та особистого саморозвитку.

Список використаних джерел:

1.     Сергієнко І.М. Інтерактивний соціально-психологічний театр як метод підготовки практичних психологів []/І.М.Сергієнко // режим доступу: www.hbuv.gov.ua > portal/soc_gum/pspo/2006_9_1/doc_pdf/...

2.     Сергиенко И.Н. Соцально-психологический театр как метод профилактики наркозависимости []/И.Н.Сергиенко // режим доступу: www.psyholodik.ru > arc.php? pege=1509

3.     Туріщева Л.В. Настільна книга шкільного психолога: Навчально-методичний посібник для вчителя / Л.В.Туріщева //. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 256 с.

4.     Шахрай В.М. Потенціал інтерактивного театру у формуванні соціальної компетентності школярів /В.М.Шахрай// Соціальна педагогіка: теорія і практика. Науковий журнал, № 4, 2011, с.48 - 55

Діагностика та корекція кризових станів в професійно-технічному навчальному закладі

На підсвідомість здійснюють вплив не слова, а образи. Особливо, якщо вони мають яскраву символіку.

М.Мольц

Кризові стани виникають при неможливості подолати перешкоди в досягненні цілей, що усвідомлюються індивідом, як життєво важливі і необхідні, тими способами, що сформувались на основі його попереднього досвіду.

Кризові стани – це стани, що протікають на фоні тих, чи інших психотравмуючих подій, викликають соціально – психологічну дезадаптацію особистості та супроводжуються гострим емоційним переживанням, в ситуації втрати або загрози втрати значимих цінностей чи об’єктів. [с. 126, Піхуля С.О. Корекція негативних наслідків кризових станів в учасників навчально-виховного процесу професійно – технічного навчального закладу/ С.О.Піхуля //Актуальні проблеми та особливості діяльності психолога в закладах освіти:  матеріали ІІІ Всеукраїнського науково-практичного семінару, Умань, 27 березня 2014 р./[ред..кол.: Сафін О.Д. (гол.ред.) та інші]. – Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві».-  2014. – с. 126 – 127]

            Зміни, які відбуваються у психіці та поведінці людини, можуть відбуватись повільно чи поступово, або ж, навпаки, спонтанно, що і призводить до кризових ситуацій. Саме поняття «криза» характеризує стан, породжений проблемою, яка постала перед індивідом і якої він не може розв’язати за короткий час і звичним способом. [Ярошевский М.Г. Зигмунд Фрейд – выдающийся исследователь психической жизни человека. [Електронний ресурс]/ М.Г. Ярошевський // Режим доступу: www. Leveread.ec/read_book.php  ]

Завданням практичного психолога професійно-технічного навчального закладу, при психологічній корекції кризових станів, є надання допомоги у формуванні нових поведінкових стратегій; розвитку нових умінь та забезпечення можливості соціально –  психологічної адаптації до нових умов в соціальному середовищі. За нашими спостереженнями, в ситуаціях, коли виникають кризові стани, раніше засвоєних зразків та моделей поведінки виявляється недостатньо, саме тому і необхідно знаходити нові способи поведінкових реакцій і дій.

         На нашу думку, найбільш ефективними засобами, в такому випадку, є апеляція до підсвідомості індивіда, його емоцій та почуттів. Ще З.Фрейд відзначав, що за пластом свідомості існують потужні пласти неусвідомлюваних суб’єктом психічних сил, процесів і механізмів. А поведінка людини в значній мірі підпорядковується їх впливу. [Ясінько Н.І. Особливості кризи підліткового віку [Електронний ресурс]/ Н.І. Ясінько // Режим доступу: http.//intkonf.org/yasinko-n-i-osoblivosti-krizi-pidlitkovogo-viku/]

         Несвідоме – це ті явища, процеси, властивості і стани, які за своєю дією на поведінку, схожі на усвідомлювані, але людиною не рефлексуються, тобто не усвідомлюються.

Англійський дослідник та засновник диференційної психології Френсіс Гальтон в ХІХ столітті вперше розробив і провів асоціативний тест. Таким чином, асоціативний тест Ф.Гальтона став першим науковим інструментом для вивчення асоціацій.[Канаев И. «Фрэнсис Гальтон»/Иван Канаев// Ленинград: Издательство «Наука», Ленинградское отделение, 1972. – 136 с.]

         В 70-х – 80-х роках ХХ століття психологи почали використовувати спеціальний інструмент, який ефективно допомагав у вирішенні проблем взаєморозуміння і сприйняття – метафоричні асоціативні карти, котрі мають ще назву проективних або психотерапевтичних карт. Методика роботи з набором карток побудована за принципом вільного асоціативного експерименту Френсіса Гальтона.

         Асоціативні картки – це спеціально розроблені для роботи психологів та психотерапевтів набори картинок, портретів, схем, що дозволяють досліджувати різні аспекти особистості і міжособистісної взаємодії.

         Перша колода метафоричних асоціативних карт була створена в 1975 році Елі Раманом, канадським професором мистецтвознавства і складалась з колоди картинок (за розмірами -  ідентичними з гральними картами) і рамочної колоди слів. Вподальшому, разом з психотерапевтом Джо Шліхтером були розроблені правила і принципи використання карт як інструменту проективної психотерапії. В 1983 році Елі Раман познайомився з німецьким видавцем Моріцем Егетмайєром, котрий розгледів в метафоричних асоціативних картах (на той час картах «О») інструмент, який так довго шукав і за допомогою котрого, можна було б стимулювати і підштовхнути клієнта до відвертої розмови про себе і свої проблеми.

         Метафоричні асоціативні картки використовуються не тільки в індивідуальній, але й в груповій роботі   та можуть бути спрямовані на:

ü створення позитивного, безпечного середовища, в котрому здійснюється комунікація та обмін позиціями без оціночних суджень;

ü розвиток інтересу до самовивчення і саморозвитку;

ü розвиток творчих здібностей;

ü зменшення страху критики або засудження;

ü сприяння особистісному розвитку;

ü подолання криз і зцілення від наслідків психотравм;

ü корекцію відносин і вирішення конфліктів;

ü пошуку внутрішніх ресурсів і мотивацій;

ü подолання негативного впливу стресу;

ü діагностику і оцінку професійно важливих компетенцій майбутніх спеціалістів – професіоналів;

ü аналіз індивідуально – психологічних особливостей особистості;

ü тощо.

На сьогоднішній день існує більше двох десятків унікальних карточних колод та продовжують розроблятись нові, в тому числі і на Україні.

 Ніна Вербицька за сприяння Дніпропетровської обласної організації «Дорога до життя» і  Молодіжного громадського руху «Партнер» розробила авторську колоду метафоричних асоціативних карток «Вхід – Вихід».

 Українським науково – методичним центром практичної психології і соціальної роботи  за ідеєю Ю.А. Луценка, розроблено серію асоціативних карток «Креатив» (http: //www.psyua.com/ua/hage/fio.php):

·        «Креатив -1»: «Техніки і технології»;

·         «Креатив -2»: «Настрій, стани, емоції, почуття».

 Дані картки рекомендовано навчально-методичною радою Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи для використання під час діагностичної, корекційної, навчальної, тренінгової, консультаційної роботи.

         Перевагами використання асоціативних карток є: простота і наочність ;  екологічність (незалежність від  віри, раси, віку, статі); можливість дослідження і подальшої роботи з тими аспектами життя і психіки людини, які не усвідомлюються; робота на рівні метафоричного пред’явлення проблеми і пошуку рішення; знаходження способів роботи з опорами та зажимами клієнта і пошук його внутрішніх резервів та ресурсів; творче ставлення до вирішення проблем клієнта і взаємодії з ним. Крім того, слід зауважити, що асоціативні картки є невичерпними. В одному і тому ж зображенні різні люди побачать зовсім різні феномени, у відповідь на стимул винесуть свій внутрішній зміст актуальних переживань і емоцій. Тим паче, що в різні періоди життя і в контексті різних тем асоціації та тлумачення будуть відрізнятись навіть у однієї і тієї ж людини. А отже, важливим є не закладений дослідниками із самого початку сенс, а саме внутрішній, душевний відгук кожної людини на ту чи іншу пред’явлену їй картку.

         На основі вищевикладених даних та за необхідності діагностики і корекції кризових станів в учнів ліцею, нами було прийняте рішення про використання набору фотографій квітів, гір, морів, річок, доріг, мостів, тварин тощо. Такі фотографії були роздруковані на папері формату А – 4 в двох варіантах :

Ø на весь аркуш;

Ø дві фотографії, розміром 162х105 мм, на аркуші.

Дані фотографії використовувались розкладеними на робочому столі, зібраними в папку та у вигляді презентації на ноутбуці.

Під час проведеної роботи були отримані позитивні результати в діагностиці та  корекції кризових станів.

         Результати даного дослідження були представлені  на ІІІ Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми та особливості діяльності психолога в закладах освіти», що проходив в Уманському державному педагогічному університеті ім. Павла Тичини в березні 2014 року.

Піхуля С.О. Корекція негативних наслідків кризових станів в учасників навчально-виховного процесу професійно-технічного навчального закладу/Сергій Олексійович Піхуля//Актуальні проблеми та особливості діяльності психолога в закладах освіти: матеріали ІІІ Всеукраїнського науково-практичного семінару, Умань, 27 березня 2014 р. / [ред. кол.: Сафін О.Д. (гол. ред.) та інші]. – Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві». – 2014. – с. 126 -127

Піхуля Сергій Олексійович

ДНЗ «Черкаський професійний ліцей»,

м. Черкаси

КОРЕКЦІЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ КРИЗОВИХ СТАНІВ В УЧАСНИКІВ НАВЧАЛЬНО - ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНО - ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

         Сучасна складна соціально-економічна та політична ситуація в нашій державі, зниження рівня соціальної захищеності, розшарування суспільства, невпевненість в завтрашньому дні веде до збільшення випадків виникнення кризових станів в учасників навчально-виховного процесу в професійно – технічних навчальних закладах.

Таким чином, однією з важливих цільових і поточних завдань психологічної допомоги в навчальному закладі повинна бути психологічна корекція кризових станів особистості. [2] 

Кризові стани виникають при неможливості подолати перешкоди в досягненні життєво важливих цілей способами, що сформувалися на основі попереднього досвіду. Тобто, криза характеризує стан, породжений проблемою, яка постала перед індивідом і якої він не може розв’язати  за короткий час і звичним для нього способом.[3]

На нашу думку, кризові стани - це стани, що протікають на фоні тих, чи інших психотравмуючих подій, це стани, що викликають соціально-психологічну дезадаптацію та супроводжуються гострим емоційним переживанням в ситуації втрати або загрози втрати значимих цінностей чи об’єктів.

Психологічна криза має причинно-наслідковий зв'язок з попереднім життєвим досвідом людини, але не може бути подолана засобами, що відомі їй з минулого досвіду. Особистість відчуває власну безпорадність, неспроможність продукувати поведінку відповідно раніш сформованих стратегій, таким чином у цей момент відчуває дискомфорт та психологічну напругу.[c.133, 1]

Отже, в ситуаціях, коли виникають кризові стани, раніш засвоєних зразків та моделей поведінки  виявляється недостатньо, тому необхідно знаходити нові способи поведінки. І завдання практичного психолога професійно-технічного навчального закладу, в даному випадку, полягає в необхідності надати допомогу у формуванні нових поведінкових стратегій, розвитку нових умінь та забезпечення можливості соціально-психологічної адаптації до нових умов  в соціальному середовищі.

Слід зауважити, що не поодинокими є випадки, коли людина, що знаходиться в кризовому стані, не може чи не хоче взаємодіяти з консультантом. В такому випадку, на наш погляд, є ефективним застосування арсеналу проективних методик і апеляція до підсвідомості. Підсвідомість – це всі життєзабезпечуючі процеси нашого організму, все те, чому людина вже навчилась, весь її минулий досвід. А свідомість людини обмежена, та помічає і реагує  вона на значно більше факторів, ніж усвідомлює.

Особистість позитивно використовує лише ті кризові події, які успішно були подолані нею, і намагається витіснити актуальні кризи та ті, результат вирішення яких її не задовольняє [с.137, 1], а таке витіснення, в свою чергу, негативно впливає на її психічний стан, бо веде до виникнення неврозів.

Література

1.      Кириченко В.В. Рефлексія дискретності кризових подій життєвого шляху особистості/В.В.Кириченко// Актуальні проблеми психології: психологія особистості. Психологічна допомога особистості / За ред. С.Д.Максименка, М.В.Папучі.- Київ,2010. – Том.11. – Вип. 3. – с. 132 - 137

2.      Лебедева С.Ю. Сучасні напрямки та організація психологічної допомоги при кризових станах особистості/С.Ю.Лебедева// Електронний ресурс. Код доступу:  http: // www.novapdf.com

3.      Ясінько Н.І. Особливості кризи підліткового віку./Н.І.Ясінько А.М. // Електронний ресурс. Код доступу:  http: // intkonf.org/yasinko-n-i-osoblivosti-krizi-pilitkovodo-viku/